Верч, -ча, м.
1) Свертокъ, пучекъ.
2) Небольшая булочка съ шишкой посрединѣ. Ее даютъ старости на свадьбѣ, чтобы впустили въ дворъ. Ум. верчик, верчичок. Що за той верчичок шпалер?
Догори́ нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Догори́ нога́ми. Вверхъ ногами. Догори́ че́рева. Навзничъ. Крутнувсь догори черева. Лягти́ догори́ че́рева. Лечь на спину. Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею.
Замі́рок, -рка, м. Заморышъ. Та дитина — замірок.
Занікче́мніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ.
Клебанина, -ни, ж. = клебаня. Ум. клебани́нка. Загубив я клебанинку та й дарабчик свічки.
Крадящий, -а, -е. = крадючий. Уроди, Боже, на трудящого, на ледащого, на просящого, на крадящого и на всякую долю.
Ніже-ні, нар. Рѣшительно никакъ, рѣшительно ничѣмъ. Щоб ти ніже-ні не сміла мішатись у суд мій.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив.
Провакувати, -ку́ю, -єш, гл. Пропустить, потерять (время). А бери лиш ціпа та будемо молотити, а то й день так провакуємо.
Чуденний, -а, -е. = чудернастий.
