Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прядіво

Прядіво и прядиво, -ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Вас. 200. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Н. п. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. Рудч. Ск. II. 44. І прядива на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Ум. прядивце́. Прядивце чесала. МУЕ. III. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДІВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДІВО"
Барболя, -лі, ж. = бараболя. Вх. Пч. II. 36.
Водніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться водянистымъ.
Ге II, сз. Словно, будто, какъ. Драг. 258. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви. Драг. 263.
Знемагати, -гаю, -єш, гл.на. Изнемогать отъ. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17. на сон знемагати. Сильно хотѣть спать. А которії хмельні бували, на сон знемагали. Макс. (1849), 39.  
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Підповня, -ні, ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підповні. Черк. у.
Пропестити, -щу, -стиш, гл. Пронѣжить извѣстное время.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд. КС. 1882. IV. 165.
Садібня, -ні, ж. Питомникъ для растеній. Лубен. у.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯДІВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.