Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прядка

Прядка, -ки, ж. 1) Прялка. Г. Барв. 251. Части ея: на ніжках лежитъ стільчик, подъ нимъ підніжок (педаль), отъ него къ верете́ну (валъ колеса) идетъ циганка. колесо со спицями стоитъ между двумя стовпчиками, стоящими на помянутомь стільчикові. Передній стовпчик болѣе короткій, сверху на немъ лежитъ сволочок, одинъ конецъ котораго выступаетъ за передній стовпчик, и на этомъ концѣ стоитъ третій маленькій стовпчик; въ немъ сбоку придѣланъ шкураток съ отверстіемъ; второе, верхнее веретено однимъ концемъ держится въ этомъ отверстіи, а другимъ — въ верхнемъ концѣ задняго стовпчика, имѣющаго вверху гайку, при помощи которой второе веретено можетъ быть опускаемо и приподнимаемо. На верхнемъ веретені находятся: а) вилка съ девятью или десятью крючками, б) скалка, в) колісце́; на колісці і на скалці шнур, охватывающій и колесо. Конст. у. Б. Гринченко. 2) = пряха. Вх. Лем. 458. Скажуть люде: твоя прядка, буду тобі кужіль прясти. Мет. 368. 3) мн. прєдки = попрядки. Вх. Лем. 458. Ум. прядочка. Г. Барв. 540.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРЯДКА"
Безробітній, -я, -є. Нерабочій (о времени). Безробітній час. Левиц. І. 286.
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Дзюрко́тонька, -ки, ж. Журчащая вода. Передай їй, дзюркотонько, плач довічний мій. К. Досв. 160.
Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. Чуб. ІІІ. 374.
Нако́й нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло. Голов. І. 209.
Пірчун, -на, м. Молодой козелъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Розбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разшалиться, разбуяниться. Було як розбіснується (кіт), то і хата йому тісна: і по столу, і по лавах, і по миснику. Сим. 229.
Самочетвертий, -а, -е. Я и еще трое. Вх. Зн. 62.
Чиколоток, -тка, м. 1) = щиколоток. Вх. Пч. І. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. І. 15.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРЯДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.