Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проти ночі

Проти ночі. Къ ночи, на ночь. Куди ви проти ночі?... Та переночували б. Св. Л. 123. Не роскажу против ночі, а то ще присниться. Шевч. 146. 8) Смотря по, сообразно съ. Шух. І. 104. 9) про́ти себе підвести, підняти. Поднять что либо, держа его передъ собой. Мнж. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТИ НОЧІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТИ НОЧІ"
Безголосий, -а, -е. 1) Не имѣющій голоса, безголосый. О. 1862. V. 26. Де там йому співати — він зовсім безголосий. 2) Безгласный.
Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: Мил. 104. в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. Преніе на всі заставки. Посл. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе. Ном.
Вестися, ведуся, -дешся, гл. 1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться! 2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться. Гліб. 3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася. Лебед. у. 4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Ном. № 1701. Уже ним ся сього року любитки не веде. Гол. IV. 508.
За́слонка, -ка, ж. = заслінка.
Крутень, -тня, м. 1) Пукъ соломы для топки. Посади там (у печі) та й спали соілми три крутні, під челюстами, щоб загнотити. Чуб. І. 123. 2) Свернутый пукъ соломы для заплетанія между кольями въ стѣнахъ плетеной хаты, мазанки. Чуб. VII. 381. 3) Свертокъ сѣна, остающійся по дорогѣ отъ протащенной копны. Канев. у. 4) = крутель. Що на йому свита соломою шита, крутнем пудперезався да в бояре вбрався. Грин. III. 438. 5) Маховое колесо (въ машинѣ). Лубен. у.
Ма́терин, -на, -не. Материнъ. Отцева і материна молитва зо дна моря рятує. Ном. № 9373.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Мнж. 63. Старих людей турки мертвили. Волч. у. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер. Зміев. у.
Надужива́ння, -ня, с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє. К. Дз. 218.
Понити Cм. понивати.
Прозьба, -би, ж. Просьба. Як не даси з прозьби, то даси з принуки, а чого прозьба не докаже, то докажуть буки. Ном. № 1059. Ум. про́зьбонька. Грин. III. 378.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОТИ НОЧІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.