Вимагання, -ня, с. Требованіе.
Витратити, -ся. Cм. витрачувати, -ся.
Допи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. допита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Царь допитується: чого ти, дочко, журишся? допита́тись сло́ва. Узнать рѣшеніе. Поїхали до свата слова допитаться. 2) Находить, найти кого либо при помощи разспросовъ. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабашниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. Допитався до того багатого купця.
Мотору́н, -на́, м. Дѣятельный, проворный человѣкъ.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.
Необзир нар. Безъ оглядки. Давай на Буджаки необзир утікати. А чортяка з-за ліси: кух-ких-кух! Баба необзир додому!
Неслушно нар.
1) Ненадлежаще.
2) Несправедливо.
Попідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и підхилитися, но во множествѣ.
Розмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розмити, -мию, -єш, гл. Размывать, размыть, подмывать, подмыть. Прудка ріка береги розмиває. Нехай мої руці поїдять гадюці, а білеє тіло вода розмиє.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.
