Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Закри́шувати, -шую, -єш, сов. в. закриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Положить въ борщъ и пр. зелень. Гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила.
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. А вона тільки зуби зціпила. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. 4) Родъ пѣсни. Сопілка зуба затинала. Ум. зубик.
Кормити, -млю, -миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють.
Лузга́, -ги, ж. Шелуха. Я ліпила шишки з гречаної лузги, щоб давилися дружки.
Мацько́, -ка, м. Нерѣшительный человѣкъ, человѣкъ, идущій ощупью.
Мі́рний, -а, -е. Умѣренный, средній. Оце мірні огірки — саме добре квасити.
Судощати, -ща́ю, -єш, гл. Встрѣчать. Його (Байду) царь турецький судощає.
Утоптувати, -тую, -єш, сов. в. утоптати, -пчу, -чеш, гл. Утаптывать, утоптать. У топтала стежечку через яр.
