Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протір

Протір, -ра, м. Игла безъ ушка. Ном. № 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТІР"
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Гіллюка, -ки, ж. = гілляка. Г. Барв. 18.
Забобо́нність, -ности, ж. Суевѣрность. Желех.
Кей = ке. Кей сюди. Харьк. у.
Лянни́й, -а, -е. Льняной. Сам рано встає — мене не будить до кужеля лянного. Ном. № 9138. Полотенце на станок лянне. Мкр. Н. 38.
Ма́котерть, -ти, ж. 1) = макітра. Вас. 182. 2) Котловина. Мнж. 185.
Мля́во нар. Вяло, слабо.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОТІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.