Виволікати, -каю, -єш, сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Що написано пером, того не виволочеш волом.
Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Заки́слити Cм. закислювати.
Кольо, -ля, м. Дѣтск. Хлѣбъ.
Люби́жник, -ка, м. Раст. Melampyrum pratense.
Напліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наплести, -лету, -те́ш, гл. 1) Наплетать, наплесть. 2) наплести язико́м. Выдумать, наболтать, насплетничать. Ти уже чого не наплетеш своїм безкостим язиком.
Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку.
Схватити, -чу, -тиш, гл. = схопити. Схватив добре за Боже пошиття.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.