Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просторо

Просторо нар. 1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо. Харьк. 2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать). О. 1862. І. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОРО"
Напе́реді нар. Впереди. Хай ваша річ напереді.
Насампере́д нар. Прежде всего. Вони ж його насамперед барзо привітали. Н. п.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Уман. у. Мил. М. 91. Ув. порушище. Мил. М. 91.
Посланиця, -ці, ж. Посланная. Посланиці Божі. Г. Барв. 132.
Пришити, -ся. Cм. пришивати, -ся.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Шевч. 17. Рано-ранісінько схоплюся. МВ. (О. 1862. III. 73).
Ростулити, -ся. Cм. ростуляти, -ся.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Упоринати, -наю, -єш, гл. Нырять. А ти, доненько, знай відгадати: що я не утонька упоринати. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТОРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.