Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просторо

Просторо нар. 1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо. Харьк. 2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать). О. 1862. І. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОРО"
Гости́нчичок, -чка, м. Ум. отъ гостинець.
Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Перетаскати Cм. перетаскувати.
Повсаджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Усѣсться (о многихъ).
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Сачовиця, -ці, ж. Чечевица. Ум. сачови́чка.
Скрипнути Cм. скрипіти.
Ухітний, -а, -е. Охочій, желающій. коли вхітний. Если желаешь. Кохайтеся, коли вхітні. МВ. ІІ. 132.
Шашкірня, -ні, ж. = шестерня 3. Шух. І. 278, 295, 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТОРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.