Вив'язати, -ся. Cм. вив'язувати, -ся.
Киця, -ці, ж.
1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха.
Обляпувати, -пую, -єш, сов. в. обля́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгивать, забрызгать крупными большими брызгами.
Паплюга, -ги, ж. Развратная женщина, проститутка. Звісно, як салдаток шанують, — як саму послідню паплюгу, і ніхто й віри не йме, щоб була салдатка та й чесна.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Порушник I, -ка, м. = поручник 1. Він його порушник, ручився за нього, — ну тим так і каже.
Салій, -лія, м. = салєник.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій.
Спар, -ру, м.
1) = спека.
2) = садно.
Таш, -шу, м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ.
