Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простояти

Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Стор. МПр. 125. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. Лис. III. № 10. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЯТИ"
Баталійон, -ну, м. Баталіонъ. Три баталійони війська. Гн. І. 54.
Джут, -та́, м. = Джгут. Котл. Ен. І. 23.
Зав́іт, -та и -ту, м. Завѣтъ. Єв. Мр. XIV. 24. Ковчег завіта. Чуб. III. 340. А що, доню, пам'ятаєги мій завіт тобі? МВ.
Закриви́ти, -влю́, -виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади). О. 1861. V. Слов.
Крицевий, -а, -е. Стальной. Шух. І. 276.
Перемага, -ги, ж. = перемога. В тім тільки й перемага, що він бідний, а вона багатирка. Полт. у.
Рега, -ги, м. Названіе вола съ головой и рогами, похожими на голову и роги бугая. КС. 1598. VII. 45.
Стерчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кв. І. 246.
Упрохати, -хаю, -єш, гл. = упросити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТОЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.