Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простояти

Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Стор. МПр. 125. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. Лис. III. № 10. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить. Чуб. V. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЯТИ"
Засо́хляний, -а, -е. = засохлий. Тісто зверху не засохляне. Н. Вол. у.
Зво́зитися, -жуся, -зишся, сов. в. звезти́ся, -зу́ся, -зе́шся и звози́тися, -жу́ся, -вишся, гл. Сваживаться, свозиться. Ще дівчина Богу не молилась, козакова пшениця звозилась. Мет. 28.
Княжна, -ни́, ж. Княжна. І княжні своїй маленькій сорочечки шила. Шевч. 328.
Лаштунки, -ків, м. мн. 1) Лѣса, деревянн. подмостки. 2) Театральныя кулисы. За лаштунками чутно голос сотники. Стор. II. 217.
Неділенька, -ки, неділечка, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Почаркувати, -ку́ю, -єш, гл. Попьянствовать.
Припіл, -по́лу, м. Пола, свернутая такъ, чтобы положить въ нее что нибудь. Чуб. У. 752. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора Безрідного ховали. АД. І. 249.
Спона, -ни, ж. Застежка, запонка. Ум. спо́нка. Гол. Од. 15. Cм. спінка.
Хвиндя, -ді, ж. = хиндя. Радом. у.
Штуб, -ба, штубак, -ка, м. = штовб. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТОЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.