Перейти до вмісту
Словник Грінченка

проступок

Проступок, -пку, м. 1) Прегрѣшеніе, вина. Перед Господом Богом грішимо всілякими проступками, — всілякими гріхами. ЕЗ. V. 102. Підвести кого на проступок. Котл. МЧ. 427. 2) Проходъ. Він мені що далі, то все більше проступку не дає, а я втікаю, ховаюсь од його. Г. Барв. 394.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 483.