Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простригати

Простригати, -га́ю, -єш, сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТРИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТРИГАТИ"
Дяконе́нченко, -ка, м. Внукъ діакона.
Здуби́тися, -блюся, -бишся, гл. Одубѣть. А щоб ти каменем став, а щоб ти здубився! Чуб. І. 89.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить. Подольск. г.
Нерівня, -ні, об. Не пара; неровня. Зв'яже руку з Опанасом, хоч йому й нерівня. Мкр. Н.
Повідточувати, -чую, -єш, гл. Отгрызть (во множествѣ).
Порозволікатися, -каємося, -єтеся, гл. Разбрестись. Порозволікались люде. Черк. у.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ. Вх. Зн. 65.
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце. Г. Барв. 201.
Угніжджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ. Шейк. 2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.
Шпарутки, -ків, мн. Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. Cм. шпарувати 2. МУЕ. III. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТРИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.