Згі́рря, -ря и згі́р'я, -р'я, с. Холмикъ; взгорье. Cм. згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю.
Мига́тися, -гаюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] мигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Мерещиться, виднѣться, мелькать, мелькнуть. Мигається мені та Орлиха, мов у тумані. Він хутенько вбіжить. Яка з нас під той час мигнеться: «Здорова була, дівчино!»
Наї́сти, -ся. Cм. наїдати, -ся.
Переполох, -ху, м.
1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала.
2) Нездоровье отъ перепуга. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю.
Перехреститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Перекреститься. Еней тоді як народився, разів із п'ять перехрестився.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ.
Підручник, -ка, м.
1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи.
2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти.
Похлептати, -пчу, -чеш, гл. Похлебать, полокать. Собака похлептав трохи з миски борщу та й пішов.
Скоренити Cм. скореняти.
Тичний, -а, -е. = тичковий.
