Бурлакування, -ня, с.
1) Жизнь бобыля, вѣчнаго батрака.
2) Холостая жизнь.
Дво́є, двох, чис. Двое. Як двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як ні єдного. У його двоє діл. Почав їх (учеників) посилати по двоє.
Здоро́вкати, -ваю, -єш, гл. Желать здоровья при привѣтствіи, при випиваніи водки и пр.
Кошт, -ту, м.
1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом.
2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. Хрест я вже своїм коштом ставлю.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Перемочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перемочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Промокать, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне.
Пробувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Пробувалий чоловік Стах.
Рибаченько, -ка, м. Ум. отъ рибак.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано?
