Білуватися, -луюся, -єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Накри́кувати, -кую, -єш, сов. в. накри́кнути, -кну, -неш, гл. Дѣлать, сдѣлать удареніе на словѣ, выкрикивать, выкрикнуть слово. — Час їхати! — Та вона ж голодна, серце... Дивись, як змерзла! — Я змерзла, я, я! — та так уже на те я накрикує.
Палець, -льця, м. 1) Палецъ. Ламай собі білі руки, та не зломи пальця. 2) Зубецъ на зубчатомъ колесѣ, кулакъ въ колесѣ. Ум. пальчик, пальчичок. Ой кивали молодиці пальчиком на мене. ha пальчиках. Hа цыпочкахъ. Ой вийшла вельможна на пальчиках тихо.
Привітний, -а́, -е́ Привѣтливый. До всякого привітна й ласкава. Ум. привітненький.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
Устидно нар. Стыдно. Дружці встидно стало.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів.
Чембор, -ра, м. Полушелковая цвѣтная лента, которой опоясываются сверхъ пояса крестьянки въ стрыйскомъ у. Винесемо із гор шовку дівкам на чембори.
Шмарки, -ків, м. Сопли.
