Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудиус

Прудиус, -са, ж. = прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДИУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДИУС"
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Лобоз, -за, м. = лобурь. Вх. Лем. 432.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Перекупня, -ні, ж. Перепродажа.
Пересісти Cм. пересідати.
Прикоськати, -ка́ю, -єш, гл. Усмирить, умиротворить.
Рострясти, -су, -сеш, гл. = рострусити.
Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. МВ. І. 23. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана. Шевч. 576.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРУДИУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.