Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудиус

Прудиус, -са, ж. = прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДИУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДИУС"
Ирха, -хи, ж. 1) Выдѣланная овечья или козья шкура. Желех. 2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища. Н. Вол. у. 3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Китайський, -а, -е. Китайскій. Желех.
Клениця, -ці, ж. = клен. Шух. І. 18. Лв. 96.
Крижка, -ки, ж. 1) Ум. отъ крига. 2) — меду. Пчелиный сотъ. Вх. Зн. 29.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Микола́йці, -ців, м. мн. Раст. Neottia nidus avis. ЗЮЗО. І. 129.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Прихильник, -ка, м. 1) Человѣкъ расположенный къ кому. 2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви. К. Кр. 14.
Роздражнювати, -нюю, -єш, сов. в. роздражнити, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, раздразнить.
Соромітник, -ка, м. Безстыдникъ. То паскудник, соромітник, він і батька і матір ні за що не має. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРУДИУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.