Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просяниця

Просяниця, -ці, ж. Просяная солома. Сим. 153. Н. Вол. у. Овсяниця, просяниця — все то товару корис. Ном. № 10186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 484.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСЯНИЦЯ"
Баночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ банка. 2) То же что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ велика банка = 10 гульд. Шух. I. 85.
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Обелець, -льця, м. 1) Тонкій берестовый стволъ, цѣликомъ употребляемый на ободъ колеса. Сумск. у. 2) Верхній тонкій конецъ древеснаго ствола. Поїхав по обельці. Хата з обельців. Лебед. у.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Пляцинда, -ди, ж. Сладкій пирогъ. Подольск. г. Cм. плачинда, плечинда.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись. Г. Барв. 498.
Рабинів, -нова, -ве Принадлежащій раввину.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Шклярка, -ки, ж. = склярка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.