Бузний, -а, -е. Сорный, съ соромъ. Бузне зерно. бузна сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой водѣ.
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю.
Водонька, -ки, ж. Ум. отъ вода.
Глузюватий, -а, -е. О глинѣ: «неоднородная, комковатая.... съ мелкими желвачками или журавчиками, дутиками».
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины.
Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Ум. погрібець. В погребці замурувався. Маленький погрібець повен яєць.
Приїмиця, -ці, ж. Пріемъ, угощеніе. Встаючи послі вечері: Встаньте, братя, підведітся, зійміт шапочки, поклонітся наперед Богу, господареві, господинонці і всій родинонці і тим пишним кухарочкам за соли посолінє, за добрую волю, за пана молодого і за приїмицю єго.
Ряндавий, -а, -е. Оборванный, рваный, въ лохмотьяхъ. Ряндава кошуля.
Смеречє, -чя, с. = смерека.
Шкурнути, -рну, -неш, гл. = чкурнути. Так шкурнув, що тільки куряву видко.