Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просурмити

Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСУРМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСУРМИТИ"
Виприскати, -каю, -єш, гл. Выбрызгать.
Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину. Чуб. V. 577.
За-Що-Раз нар. Постоянно, всякій разъ. За-що-раз дощ зачинається з тії закутини. Камен. у.
Лазенька, -ки, ж. Ум. отъ лазня.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Пришанувати, -ную, -єш, гл. Угостить, принять гостей. І до людей було піде, і сама пришанує. О. 1861. X. 38.
Різанка, -ки, ж. 1) Срѣзокъ, половина бочки. 2) Лапша. Вх. Зн. 59. Cм. ло́кша, ло́кшина.
Спроба, -би, ж. Проба, опытъ. О. 1862. ІІІ. 30.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСУРМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.