Дурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Глупѣть, дѣлаться дуракомъ. Як волосся сивіє, то чоловік дурів. Як парубкував, — поведе чорними бровами, — дівчата сохнуть і дуріють. 2) Дѣлать глупости, шалить. А дуріти нам негоже. Чого ти дурієш? де твій розум?
Мали́к, -ка, м. = гамалик.
Мі́чник, -ка, м. = мечник.
На́волока, -ки, ж. = волока.
Підливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. 2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чи не вийде моя мила рути підливати? — кого. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито?
Придавити Cм. придавлювати.
Річно нар. Въ годъ. Плачу два карбованці річно.
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл.
1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться».
2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися.
Тройник, -ка, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое.
Шторхати, -хаю, -єш, гл. = штурхати.
