Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

простолюдний

Простолюдний, -а, -е. Простонародный. К. ХП. 116. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту. Г. Барв. 378.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЛЮДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТОЛЮДНИЙ"
Дерзки́й, -а́, -е́. Упругій, жесткій. Трава дерзка, трудно тепер її косити. Сквир. у.
Зворо́та, -ти, ж. Межа, оставляемая на полѣ для проѣзда.
Кепкування, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр. 148.
Ковган, -на, м. 1) Кусокъ льда или облитаго водой и замороженнаго кізяка, на которомъ дѣти катаются съ горъ. 2) Кабанъ. Мнж. 89. Харьк. г.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри. Мил. 162.
Пообвисати, -саємо, -єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Пообголювати, -люю, -єш, гл. 1) Оголить, обнажить (многихъ). 2) Обрить (многихъ). 3) Обобрать (многихъ).
Припас, -су, м. Запасъ. Підпалюють гамазини з хлібом і припасами. Стор. МПр. 80.
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять. Вх. Лем. 458.
Таріль, -реля, м. Блюдо; тарелка. Шух. І. 308, 251. Таріль точений. Гол. IV. 6. Ум. тарілець, тарільчик. АД. 1. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТОЛЮДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.