Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли.
2) Безземельный.
Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Волосся, -ся, с. соб. Волоса. Багацько, як у лисого волосся. В його золоте волосся на голові.
Коноплі, -пе́ль, ж. мн.
1) Раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель.
2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі.
Ліщи́на, -ни, ж. Орѣшникъ, Coryllus Avellana L. Ой гай, гай, шумить гай, зашуміла ліщина. Кущі зеленої ліщини. Ум. ліщи́нка, ліщинонька, ліщиночка. Ти б пішов ти ліщинки де заробив ґринджоли, огород би обгородили. Зашуміла ліщинонька. Сировая ліщиночко, чом не гориш, тільки куришся?
Палянишниця, -ці, ж. Женщина, пекущая и продающая паляниці. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Рішив стати під церквою біля бублейниць, палянишниць і крамарів з медяниками.
Печовий, -а́, -е́ Къ печи относящійся.
Погоджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. погоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл.
1) Мириться, помириться, сойтись. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться.
2) Уславливаться, условиться, договориться. Погодились брати хуру, та підвод нема.
Пропасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть пасішником. Я в того пана годів із сім пропасішникував.
Хто, кого, мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. А хто тут у лисиччиній хатці? Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла.
