Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл.
1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок.
2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота.
Гряд, -ду, м. Іде гряд. З пари робиться роса, иней, сніг, гряд.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть.
Кукурудзайка, -ки, ж. зоол. Клестъ, Loxia.
Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. 2) — на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Хто виноват, а на мені окотилось.
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Орисі аж очиці блищать.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch.
Хутро, -ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла.
