Ассафе́т, -ту, м. Ассафетида (Asa foetida), затвердѣвшій млечный сокъ корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook u Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали ассафету і теплую на пуп сервету.
Бобальчаки, -ків, м. мн. = бобалька.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Зави́лювати, -люю, -єш, гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь.
Запеча́литися, -люся, -лишся, гл. Опечалиться. Вийду я за гай, гляну на свій край, та й зажурюся, запечалюся.
Захе́катися, -каюся, -єшся, гл. = захакатися.
Калкий, -а, -е. = кальний.
Косиця, -ці, ж.
1) Небольшая коса.
2) мн. Начесы на вискахъ у дѣвушки.
3) Загнутое перо на хвостѣ птицы. Сизий селезень з чорними косицями. Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці.
1) = косниця. А в пшениці золоті косиці.
5) Цвѣтокъ, — говорится преимущ. о тѣхъ цвѣтахъ, которыми дѣвушки украшаютъ голову. Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці. Въ этомъ стихѣ б. м. косиця = Iris, такъ какъ косичка — Iris.
6) Родъ вышивки.
7) Сортированный (по длинѣ) волосъ изъ конскихъ хвостовъ для ситъ. Ум. косичка, косиченька.
Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки.
П'януватий, -а, -е. Немного пьяный, выпивши.
