Барання, -ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі.
Дом, -му, м. = дім.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас.
Кувати, кую́, -є́ш, гл. 1) Конать. Князь Борис все плуги кував та людям давав. 2) Подковывать (лошадь). Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. 3) Заковывать (въ цѣпи). 4) Чеканить. Достав мальовану тацю, сріблом ковану. 5) Наковывать (мельничный жерновъ). 6) Куковать (о кукушкѣ). Не сивая зозуленька в темнім лісі кувала. 7) — речі недобрії. Злословить. А тим часом вороженьки чинять свою волю: кують речі недобрії. 8) — лихо. Причинять зло, вредъ. От яке лихо сі шинкарі кують.
Пересуджувати, -джую, -єш, сов. в. пересудити, -джу, -диш, гл.
1) Пересуживать, пересудить, судить вновь. Прохали, щоб нас удруге пересуджено.
2) Заниматься пересудами, пересуживать, пересудачить.
Порозстелюватися, -люємося, -єтеся, гл. Разостлаться (во множествѣ).
Процокотати, -чу́, -чеш, гл. Проболтать, протрещать.
Рунтатися, -таюся, -єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався.
Скнарувати, -ру́ю, -єш, гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую.
Упівночі нар. = опівночі. Янголи-хранителі! храніть мене сії ночі упівночі.
