Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просувати

Просувати, -ва́ю, -єш, сов. в. просунути, -ну, -неш, гл. 1) Просовывать, просунуть. Мнж. 26. Прийшов у ліс у такий густий, що й пучки, здається, просунути не можна. Рудч. Ск. І. 134. 2) Отодвигать, отодвинуть, отсунуть. Просуну я кватирочку, аж матуся в гості йде. Чуб. V. 624.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 483.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСУВАТИ"
Засма́лювати, -люю, -єш, сов. в. засмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Обжигать, обжечь; опаливать, опалить.  
Зопинити, -ню, -ниш, гл. = зупинити. Кв. Драм. 250.
Мали́нонька и малиночка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Натиснути Cм. натискати.
Пірина, -ни, ж. Одно перо, перышко. Ном. № 11612.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Прийняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Прогонити, -ню, -ниш, сов. в. прогнати, -жену, -не́ш, гл. Прогонять, прогнать. Ох, жінко, каже чоловік, проженем ми цього барана. Рудч. Ск. І. 41. На божеє слово вони б насміялись, дурним би назвали, од себе б прогнали. Шевч. 9.
Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.  
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.