Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прищулюватися

Прищулюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищулитися, -люся, -лишся, гл. 1) Притаиваться, притаиться. Прищуливсь у куточку. 2) Прижиматься, прижаться. А я до його ще й більш прищу нюся. Г. Барв. 358. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЩУЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЩУЛЮВАТИСЯ"
Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить. Угор.
Вагота, -ти, ж. 1) Тяжесть. Ваготу набірати. АД. І. 334. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться. К. Іов. 56. 2) Беременность. Сестра у ваготі ходить. Кіев. г.
Відзіґорний, -а, -е. Франтоватый. Така відзіґорна — не впади, пороше, на моє хороше. Уман. у. Подольск. у.. Cм. фіціґорний.
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ. Левч. 28.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Поменятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. помени́тися, -нюся, -нишся, гл. Пообѣщать. Я поменявся йому це дати. Конст. у.
Потвора, -ри, об. Уродъ, чудовище. О потворі піякові буду вам співати: марузатий, пелехатий, бридкий, забабраний. Гол. III. 486.
Потурначка, -ки, ж. Ренегатка (отуречившаяся).
Скамня, -ні, ж. = скамна. Він у царя в Бога сидить за скамнею. Грин. III. 3. Ум. скамни́чка. Чуб. V. 773.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЩУЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.