Бухати, -хаю, -єш, гл.
1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати.
2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму.
3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Ді́цький, -а, -е. Дѣтскій. Повідбірав худобу і її й діцьку. Ой роди, Боже, сю пшениченьку яру, на діцькую долю, а на людську славу.
Дозо́рця, -ці, м. = Дозорець.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Пожарня, -ні, ж. Домъ, гдѣ помѣщается пожарная команда.
Утрата, -ти, ж.
1) Потеря; утрата. Вона мені про мою втрату нагадала.
2) Убытокъ. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячі хисткі перепони, несучи за собою людім шкоди та втрати.
3) Расходы, издержки. Більша втрата, як дохід. Настуню-дитинонько! Викупи собі колісцяточка не за велику втрату, — за горілочки кварту. Ум. утра́тка. Велика втратка на дорогу.
Чалий, -а, -е. Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Запряжу тобі чалу кобилу.
Чутко нар. = чутно. Чутко козаченька через три городи, що ходишь до дівчини. Справили таке весілля, що було чутко на всі царства.
Шуканина, -ни, ж. Поиски.
