Босо нар. Босыми ногами. Ходить босо. Ум. босенько. Бігай босенько, — тепер тепло.
Весівка, -ки, ж. = веселка 1.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Забува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. забу́ти, -бу́ду, -деш, гл. Забывать, забыть. Таку собі, моя мила, натуроньку маю, що як сяду близько тебе, то все забуваю. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Забув віл, коли телям був. Пішла кудись: сіней забула замкнуть. Забувим латини. забу́ти на що́, на ко́го. Забывать о чемъ, о комъ. Що б то й було, як би всі багатіли! то б і на Бога забули!
Задава́тися, -даюся, -є́шся, сов. в. зада́тися, -да́мся, -даси́ся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться, рѣшить сдѣлать. Вона ще літом, як сонечко сипало теплим промінням, задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток.
Згина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся.
Напи́лок, -лка, м. Напильникъ, терпугъ.
Оленка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко.
Товкуша, -ші, ж. У выбойщиковъ: инструментъ, которымъ накладывается краска на матрицу узора: четырехугольная дощечка съ рукояткой сверху и кожаной подушкой снизу.
Чужоложство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. Чужоложству даймо спокій, корчми попустімо!
