Віниччя, -чя, с. раст. a) Obsinthium. б) Метельная трава, Scoparia. — біле. Раст. Artemisia vulgaris.
Однораз нар. Сразу, вдругъ. Пішов і однораз знайшов його.
Поводарь, -ря́, м. Вожакъ; проводникъ. Він змалечку за поводаря в старців був.
Притокмити, -млю, -миш, гл. Пристроить, присоединить, опредѣлить къ мѣсту. Чи притокмив ти їх у те «училище?» І він туди притокманий.
Розбишака, -ки, м. Разбойникъ, буянъ. Називають мене бурлакою, а мого товариша розбишакою. Яка ж ватага розбишак!
Сідало, -ла, с.
1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі.
2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю!
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
Тоншати, -шаю, -єш, гл. Становиться тоньше.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл.
1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»?
2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати.
