Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прізвисько

Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 455.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРІЗВИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРІЗВИСЬКО"
Весельце, -ця, с. Ум. отъ весло.
Викрутень, -тня, м. 1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.
Виносити 2 Cм. виношувати.
Католик, -ка, м. = католик. Я прощаю, що ви католики. Шевч. 204.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра. Шух. I. 106.
Повичухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Оправиться (о многихъ). Думали всі, що помруть Пархвенови діти, а вони таки повичухувалися.
Скінчити, -чу́, -чи́ш, гл. Окончить. Чи вже скінчив твої жорстокі речі? К. Іов. 35.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Тетюха, -хи, ж. Лихорадка, febris. Желех. Най тя бере зла тетюха, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРІЗВИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.