Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причта

Причта, -ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. І. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧТА"
Буришка, -ки, ж. = картопля. Вх. Зн. 64. Шух. І. 164. Дві річі Бог для бідних сотворив: буришку та вербу. Фр. Пр. 130. Ум. буришечка. Шух. І. 203.
Видання, -ня, с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена. Сиб. 1861.
Дошку́льно нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав. Ном. № 2346 на стр. 284.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Зада́внюватися, -нююся, -єшся, сов. в. зада́внитися, -нюся, -нишся, гл. Застарѣвать, застарѣть.
Коротати, -та́ю, -єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать. Ном. № 9200.
Разкувати, -ку́ю, -єш, гл. = разувати. Желех.
Спожиткувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Воспользоваться, употребить съ пользой. 2) Съѣсть. Як вони там трохи спожиткували, тогди забралися і пішли у свою дорогу. Гн. I. 88.
Усамобожити, -жу, -жиш, гл. Умолить, упросить. Насилу усамобожили, щоб вернув гроші. Шейк.
Цитриновий, -а, -е. Лимонный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.