Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причмелити

Причмелити, -лю, -лиш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧМЕЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧМЕЛИТИ"
Бебряний, -а, -е. Бобровый. Рукав бебряний омочу в ріці Каялі. Шевч. (Подражаніе подлиннику Слов. о Полк. Игор., гдѣ стоитъ: «омочу бебрянъ рукавъ въ Каялѣ рѣцѣ»).
Блаватас, -су, м. = блават 1. В блаватасах да саєтах будемо ходити. К. Дз. 122. Ой де ж твої, Нечаєнку, сукні блаватаси? АД. II. 79.
Врата, врат, мн. Только въ выраж.: царські врата. Царскіе врата. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.
Жа́лля́, -ля, с. = жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.
За́воріння, -ня, с. = ворота. Шух. 87.
Захорошиты, -шію, -ешъ, гл. Похорошѣть.
Зятів, -тева, -ве Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. І. 181.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Підбережка, -ки, ж. пт. = берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Сьогосвітній, -я, -є. Этого міра. Дознав би втіхи й роскоші сьогосвітньої. МВ. І. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧМЕЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.