Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причиняти

Причиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. причини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Притворять, притворить. Скриплять мої ворітечка, ніхто не причинить. Мет. 62. 2) Прибавлять, прибавить. Грин. III. 524. Я нічого не причиняю, кажу то, що він казав. Камен. у. Причинив собі роботи. Чуб. V. 215. Причини вам, Боже, віку. Фр. Пр. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЯТИ"
Відзолити Cм. відзолювати.
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ. Борз. у.
Гальовина, -ни, ж. = галява. Лохв. у.
Гаптування, -ня, с. 1) Вышиваніе золотомъ или серебромъ. 2) Вышивка золотомъ или серебромъ.
Йоломка, -ки, ж. = наголовок. Гол. Од. 57.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Пинхва, -ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. пинхви дати. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Ном. № 4179. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Кв. Cм. тимфа.
Позахоплювати, -люю, -єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Драг. 157. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.