Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прічка

Прічка, -ки, ж. Невѣста, милая. Желех. Прощай, же ти, стара нене, та й ти, любая прічко! Гол. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРІЧКА"
Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Черк. у. Дорога забитна... снігу валява. О. 1861. V. 71.
Замаю́сити, -ю́шу, -сиш, гл. Зажилить, присвоить. Еге, то це ти хочеш замаюсити мій ніж. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Cм. заміюсити.
Мали́новий, -а, -е. Малиновый.
Перепадистий, -а, -е. Непостоянный, перемѣнчивый. Перепадиста зіма: то сніг, то дощ.
Повкопувати, -пую, -єш, гл. Закопать, вкопать (во множествѣ). Де-не-де стояли повкопувані стовби. Стор. II. 14.
Правування, -ня, с. 1) Тяжба. 2) Управленіе.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник. Сим. 149.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Рятування, -ня, с. Спасаніе.
Хавкун, -на, м. = хавдій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.