Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причісуватися

Причісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. причеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Причесываться, причесаться. Довго чепурився, вбірався та причісувався. Левиц. Пов. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧІСУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧІСУВАТИСЯ"
Бубнувати, -вую, -єш, гл. = бубнити. Угор.
Відроблятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відробитися, -блюся, -бишся, гл. Оканчивать, окончить работу. Було над вечір обробимось, пані куди в гостину пійде, — сидимо коло воріт. МВ. ІІ. 36.
До́пит, -ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Люци́пер, -ра, м. Люциферъ, дьяволъ. Шевч. 592. Чуб. І. 166. Пойде Ірод сам до аду люциперу на пораду. Чуб. III. 359.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Понаїздити, -димо, -дите, гл. Наѣхать (о многихъ), съѣхаться. Понаїздили до князя гості. Стор. МПр. 68.
Тьоророх меж. для выраженія пѣнія соловья. Ой у саді соловейки тьох-тьоророх. Чуб. V. 643.
Уволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. уволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха. Харьк. у.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.  
Шкилити, -лю, -лиш, гл. Насмѣхаться, издѣваться. Шкилить та й шпилить цілий ранок з баби. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧІСУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.