Відлуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відлупитися, -плюся, -пишся, гл. Отлупливаться, отлупиться, откалываться, отколоться.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Куяга, -ги, м. = куя. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо!
Ма́джер, -ру, м. Деревянный пестъ для толченія въ ступѣ проса. Cм. мажчир.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. 2) Промежность, perinaeum.
Поспатися, спимо́ся, спите́ся, гл. Заснуть (о многихъ). Вони слухали, слухали й трохи не поспались.
Пострашитися, -шимо́ся, -те́ся, гл. Испугаться. Вони пострашились, не мали де сховатись та повлазили в грубу.
Припудити, -джу, -диш, гл.
1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох.
2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися.
Умич, -ча, м. Раст. Nymphaea.
