Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пришенець

Пришенець, -нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати. Лукаш. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИШЕНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИШЕНЕЦЬ"
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Доструга́ти, -ся. Cм. достругувати, -ся.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.
Кудовчати, -чу, -чиш, гл. Взъерошивать, спутывать (о волосахъ, шерсти).
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Первісточка, -ки, ж. Ум. отъ первістка.
Підмогти Cм. підмагати.
Тербук, -ка, м. Родъ рыболовной сѣти, родъ сака на двухъ перекрещивающихся обручахъ, съ ручкой. Браун. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИШЕНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.