Бузувати, -зую, -єш, гл.
1) Наказывать, бить.
2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ.
Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати.
До́брість, -рости, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Добрості і милосердію Його і міри нема. Я по добрості даю тобі. Ма́ти до́брість. Быть добрымъ. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони вихожали б. У до́брості жи́ти з ким. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ. Мировий у добрості живе з паном. По до́брости. Добромъ. Почала його по добрости просить.
За́полоч, -чі, ж. 1) Цвѣтныя бумажныя нитки, употребляемыя для вышиванья. Ходила Катря у Любчики, ніби то заполочі позичати червоної. Шила-пошила три шириночки... третю пошила та заполоччу. 2) Раст. = чаполоч.
Крисанина, -ни, ж. = крисаня. Ой того я хлопця люблю в жовтій крисанині.
Муравли́ння, -ня, с. = муравіння.
Половень, -вня, м. = омшаник.
Приносити, -шу, -сиш, сов. в. принести, -несу, -сеш, гл. Приносить; принесть. А я меду принесу на закуску. Принеси мій голосочок милої до хати. Відкіля се тебе принесло? Откуда ты явился? І принесло його! И нужно было явиться! Дівчинонько, приніс тебе дідько.
Розшолопати, -паю, -єш, гл. Сообразить, понять, смекнуть. Не розшолопав, шо то той казав. Як я розшолопав, дак воно вийшло ось що.
Хріниця, -ці, ж. Lepidium latifolium L.
