Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приший-хвіст

Приший-хвіст, -хвоста, об. Прихвостень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИШИЙ-ХВІСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИШИЙ-ХВІСТ"
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують. Прилук. у.
Малова́жити, -жу, -жиш (собі щось, когось), гл. Не придавать значенія, не цѣнить. Желех.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Пістити, -щу, -стиш, гл. = пестити. Пістить теля коло рук, то й віл такий буде. Черк. у.
Погаданка, -ки, ж. Мысль, дума. І вид його ясний мов засмутився якоюсь погаданкою тяжкою. К. МБ. XI. 144.
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.  
Поночі нар. 1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Ном. № 176. Поночі ходиш, що вже ся темніє. Чуб. V. 69. 2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. Кобел. у. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211.
Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Шанталавий, -а, -е. Изорванный, въ лохмотьяхъ. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИШИЙ-ХВІСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.