Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Борух, -ха, м.
1) Еврейское имя Борухъ.
2) борухи справляти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Жид борухи відмовляє.
Горо́бка, -ки, ж. Воробьиная самка.
Забагти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати.
Підкопувати, -пую, -єш, сов. в. підкопа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Подкапывать, подкопать. Ось підкопує, мовляли, під ним землю зрада.
2) — кого́. Подкапываться, подкопаться подъ кого, вредить, повредить кому. Свої своїх підкопували і чужому під ноги підвертали.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Пожиточно нар. Полезно.
Поміж пред.
1) Между, среди. Поміж тими туманами сиз голуб літає. піти поміж люде. Пойти въ люди, въ среду людей. От і пішов поміж чужі люде.
2) Мимо. А подружечки все віночки та й плестимуть, поміж твої ворітенька та й нестимуть.
Розмова, -ви, ж. Разговоръ, бесѣда. Тоді дорога спішна, коли розмова втішна. Таке личко, такі й брови, тільки не такая до розмови. Въ пѣсняхъ часто въ приложеніи къ любимому человѣку въ смыслѣ: собесѣдникъ, собесѣдница. Вже я виїзжаю, любая розмово. Від моря до моря вбитая дорога, куди моя поїхала любая розмова. Ум. розмо́вонька, розмо́вочка.
Тяжкотілий, -а, -е. Тяжелый на подъемъ, съ увѣсистымъ тѣломъ.
