Ага́кання, -ня, с. Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Дяконча́, -ча́ти, с. Ребенокъ діакона. Ум. дяконча́тко, дяконча́точко.
Золотце, -ця́, с.
1) Ум. отъ золото.
2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный.
Могу́чий, могущий, -а, -е. Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Могущий він і мудріш сопротивник. Могущого чоловіка з десятку не викинеш.
Мняку́шка, -ки, ж. 1) Мякишъ хлѣбный. Син на снідання нарізав беззубому батькові самих шкуринок, а собі брав м'якушку. 2) О человѣкѣ: мягкосердечный, добрый. Я, бачте, такий чоловік — м'якушка, що нехай де яка пригода або журба, або смуток, то зараз там мої й жалощі. Ум. м'якушечка и мнянушечка.
Підпалак, -ка, м. Перепелъ.
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли.
Прихильник, -ка, м. 1) Человѣкъ расположенный къ кому. 2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви.
Чалапути, (-тів, м. ?). Плохіе и безобразные сапоги или башмаки.
