Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Копний, -а, -е. = коповий.
Настирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Старшина настирився людім, крий Боже! бо не одного й не другого скривдив. Настирився людім, то й віддали в москалі, бо як стеріг ліса, то все людей бив своїх.
Необорність, -ности, ж. Непреодолимость.
Охвицини, -цин, м. мн. Флигель.
Панич, -ча, м.
1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка.
2) Холостякъ.
3) Иносказ. чортъ.
4) кручені паничі. Раст. Ipomea. Ум. паничик, паниченько, паничо́к.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій.
Ражень, -жню, м. У сапожниковъ: подошвенный товаръ.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу.
