Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Як Бог годить, то й мокре горить. Годить, як болячці.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
За́сік, -ка, м. засі́ка, -ки, ж. Закромъ. Він узяв, роскрив один засік. Засіли в законах, як миші въ засіці. К. Гр. К. XXX. Подивився він у своїм обийсті, — аж у нього все жито в засіках. Ум. засічок, засічка. Прийшли в будчину, подивились у засічку, аж там та пляшка, що вкрадено.
Маслю́к, -ка, м. = масляк 1 и 2.
Перекивати, -ва́ю, -єш, гл. Кивать дольше чего либо. Пальцем не перекивать.
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна.
Стемнілий, -а, -е. Стемнѣвшій.
