Допи́тувати, -тую, -єш, сов. в. допита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитая.
За́раз нар. Сейчасъ, немедленно. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Чи так, то й так, каже він, та зараз до хвоста. Скажи, що зараз прийду. Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле.
Захи́ріти, -рію, -єш, гл. Захирѣть. Захирів так, що й голови не підведу.Оце й захиріє дитина.
Імховий, -а, -е. = моховий. Три подушок імхових.
Муштрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. І стару панію почне мушрувати було з самого ранку: Що се ви, мамінька, без чепчика вийшли?
Пісняк, -ка, м. Постникъ.
Причастний, -а, -е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. причастна молитва. Молитва предъ причащеніемъ.
Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к.
Хльобтати, -бчу, -чеш, гл. = хлебтати. Юшечку хльобтати.
Шво, шва, с.
1) Шовъ. На шві подерлося.
2) Шитье. В одежі шво погане. Старо-
