Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую.
Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Кручок, -чка, м. = крючок. Коло тії криниченьки кручок і відро. Попробував то так, то сяк закидати оддалеки крупка, щоб вивідать, що в нього на думці. З вищого, бач, розуму закидає крупка. Ум. кручечок.
Лу́чний, -а, -е. 1) = влучний. 2) Лучной. 3) Согнутый въ дугу.
Між пред. = межи. Між вовками по вовчій і вий. Инше упало між тернину. нема між чим вибрати. Не изъ чего выбрать. Нема між чим вибрати: волів мало.
Обвинути, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Обгепати, -паю, -єш, гл. Обшлепать? Пицура (пика), решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл.
Шкут, -та, м.
1) Ни къ чему негодный человѣкъ.
2) Слабосильная скотина.
