Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Джерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. І заревли тоді гармати джерелаті. Cм. Жерелатий.
Коновальський, -а, -е. Коновальскій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Підзирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підзи́рити, -рю, -риш, гл.
1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать.
2) Только сов. в. ? = підзорити 2.
Риновка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ринва.
2) Вазонъ, цвѣточный горшокъ.
Роскульбачити, -чу, -чиш, гл. Разсѣдлать.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий.
Сторчати, -чу́, -чи́ш, гл. = стирчати. Кістки лежать, шаблюки сторчать.
