Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пазілки

Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Мирг. у. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути. Г. Барв. 382.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗІЛКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗІЛКИ"
Брескинка, -ки, ж. Ум. отъ брескиня.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
За́висть, -сти, ж. Зависть. Вам на зависть, а їй на користь. Ном. № 11593.
Заро́жений, -а, -е. Имѣющій зародышъ. Зарожене яйце. Лебедин. у.
Мачи́на, -ни, ж. = мача. Ум. мачинка, мачи́ночка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 106.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Котл. Ен. VI. 75. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. МВ. ІІ. 128. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Мет. 217. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. Шевч. (пражск. изд.). І. 178 и 180. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Кв. II. 97. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239 и 240. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить. Шевч. 241.
Паця 2, -ця́ти, с. 1) = пацюк 1. Під порогом паця квичит. Гол. II. 684. 2)морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Лем. 436.
Прохлипати, -паю, -єш, гл. Проплакать, всхлипывая.
Прягти, -жу, -жеш, гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу. Черк. у. 3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї. АД. І. 289.
Центовий, -а, -е. Стоющій центъ. Галиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЗІЛКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.