Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пазілки

Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Мирг. у. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути. Г. Барв. 382.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗІЛКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗІЛКИ"
Гергепнути, -пну, -неш, гл. = гегепнути. Лохв. у.
Запа́морочити, -чу, -чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.
Лепчи́ця, -ці, ж. Раст. a) Galium Aparine. Анн. 151. б) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. B)Arperugo Aparine. ЗЮЗО. І. 113.
Ма́зур, -ра, м. 1) Мазуръ, полякъ изъ Мазуріи. 2) Танецъ мазурка. 3) Зоол. Fringilla montana. Вх. Пч. II. 11.
Навіже́ний, -а, -е. Безумный, сумасшедшій. Юпітер, гнівом роспалений, влетів до них мов навіжений. Котл. Ен. VI. 5.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою. Левиц. Пов. 181.
Попритоптувати, -тую, -єш, гл. Притоптать (во множествѣ). Вийшов сіяч сіяти насіння своє; і як він сіяв, инше впало край шляху, і попритоптувано його. Єв. Л. VIII. 5.
Праворуч нар. Направо.
Служенька, -ки, ж. 1) Ум. отъ слуга. 2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку. АД. І. 1.
Чударний, -а, -е. Странный, удивительный. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЗІЛКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.