Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пазовитий

Пазовитий, -а, -е. Заботливый, хлопотливый, старательный. До всього прикидлива і пазовита така. Г. Барв. 526.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАЗОВИТИЙ"
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Запороща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. 1) О дождѣ: застучать каплями. Дощ у вікно запорощав. 2) Заговорить быстро. На його грізно закричала, залаяла, запорощала. Котл. Ен. III. 59.
Збіржани́к, -ка, м. Извозчикъ. Хар. у. Слов. Д. Эварн.
Ззиркну́тися, -нуся, -не́шся, гл. Просить взглядъ другъ на друга, переглянуться. Cм. ззирнутися. Латинськії посли ззиркнулись. Котл. Ен. VI. 48. Ззирнутися. Cм. ззиратися. Ззіжа, жі, ж. = з'їжа. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733.
Обіднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать бѣднымъ.
Пізьма, -ми, ж. Гнѣвъ. Шух. І. 34.
Поцвіркати, -каю, -єш, гл. = поцвірчати.
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАЗОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.