Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павич

Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВИЧ"
Бусурманський, -а, -е. Басурманскій. Весь мир християнський і бусурманський. Чуб. ІІІ. 412. Баша турецький бусурманський. Чуб. V. 933. Із землі турецької да з віри бусурменської. АД. І. 113.
Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться. Закр.
Мідя́рня, -ні, ж. Мастерская мѣдныхъ издѣлій. Желех.
Помурмотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Потріпувати, -пую, -єш, гл. 1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує. 2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Левиц. Пов. 170. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином. Лубен. у.
Потупити, -плю́, -ниш, гл. Иступить (во множествѣ). Обидва ножі потупили, — тепер чим хоч, тим і криши. Черниг. у.
Прикоротити Cм. прикорочати.
Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144.
Чирчак, -ка, м. = чирч. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.