Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павич

Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВИЧ"
Америка́нський, -а, -е. Американскій. Висіли гирлянди з ліян... американських. Левиц. І. 508.
Ватажитися, -жуся, -жишся, гл. Волочиться, ухаживать. Молоде парубча, а за тією молодицею раз-у-раз ватажиться.
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Горі́шенько, -ка, м. Ум. отъ горіх.
Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Поскромити, -млю́, -миш, гл. Укротить, усмирить.
Роспростирати, -ра́ю, -єш, сов. в. роспросте́рти, -стру, -реш, гл. 1) Распростирать, распростереть. Так щедрі руки роспростер благий Господі, над нами. К. Псал. 233. 2) Распространять, распространить. Освіту народню скрізь роспростер. К. (О. 1861. II. 228).
Спустошалий, -а, -е. = спустошений. Руїни панських замків, спустошалії костьоли. К. (О. 1861. II. 233).
Утік, утеку, м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.