Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павічайка

Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВІЧАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВІЧАЙКА"
Благунка, -ки, ж.? Встрѣчено въ заговорѣ. Коровки благунки спали собі у своїго ґазди в кошарах. ЕЗ. V. 62.
Виткнути, -ся. Cм. витикати, -ся.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Клюцак, -ка, м. = клюсак. Вх. Зн. 26.
Мли́стий, -а, -е. Мглистый.
Нестерпучо нар. Нестерпимо.
Телегіз меж. Подражаніе крику овсянки, которая будто бы поетъ: Телегіз! покинь сани, візьми віз. Ном. № 546.
Узаємно нар. Взаимно.
Упасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Опоясаться. Не мав паса, не впасався. Гол. 2) Утучниться, вскормиться.  
Цапеня, -няти, с. Козленокъ. Цап, пап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк буде спати. Ном., заг. № 30. Ум. цапенятко, цапеняточко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВІЧАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.