Важниця 1, -ці, ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця.
Ге II, сз. Словно, будто, какъ. Ци достеріг єсь? — А чому бим не достеріг? Не так ге ви.
Доса́донька, -ки, ж. Ум. отъ. доса́да.
Здоро́вити, -влю, -виш, гл. Поздравлять.
Ковтрушковий, -а, -е. Сдѣланный изъ простой, недостаточно очищенной шерсти, (о сукнѣ).
Ме́тка, -ки, ж. Нанизанный рядъ (рыбы, напр.). В'юнів метками продають. Переносно: У старшого нема дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Завернув старий Кривинський з цілою меткою старих дочок.
Охвітний, -а, -е. Пріятный; удобный.
Поважний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный уваженія. Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю.
2) Серіозный; солидный. Такий зробився тихий та поважний. Поважне обличчя. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову.
3) у поважному стані. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива.
Рокитовий, -а, -е. Ракитный.
