Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скопець

Скопець, -пця, м. 1) = скоп. Н. Вол. у. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. Шух. І. 251. 3) = копець 1. Конотоп. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОПЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОПЕЦЬ"
Вошопрудка, -ки, ж. Вшивица.
Грип, -па, м. Птица, грифъ. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Де́мено, -на, с. Руль. КС. 1883. I. 46. АД. І. 244. О. 1861. VIII. 99. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Лукаш. 72. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено. Левиц. І.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Збі́днюватися Ii, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. = збідніти. Сак збіднився. Н. Вол. у.
Мідня́к, -ка́, м. = мідень. Черк. у.
Неминучість, -чости, ж. Неминуемость, неизбѣжность. Желех.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Слухач, -ча, м. Слушатель. Ком. Р. ІІ. 68. Г. Барв. 304. Щог. Сл. 94. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.
Телєчер, -ра, м. = телятник 1. Шух. І. 190,
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОПЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.