Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь.
Досипа́ння, -ня, с. Досыпаніе.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Переховати, -ся. Cм. переховувати, -ся.
Повідучати, -ча́ю, -єш, гл. Отучить (многихъ).
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Пошмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли.
Старосвітщина, -ни, ж. Старина. Так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана.
Таргання, -ня, с. Дерганіе, тасканіе.
